30 грудня 2013р.

Педагогічна рада

«Роль контролю та стимулювання навчальної діяльності школярів у підвищенні рівня якості знань учнів»

Порядок денний:

1. Основні види контролю за рівнем навчальних досягнень учнів початкових класів на різних етапах уроку, їх ефективність та роль у підвищенні якості знань (з досвіду роботи - Жук О. М.)

2. Шкільний моніторинг випускників початкової школи з математики. Його роль у забезпеченні ґрунтовного засвоєння основних теоретичних питань, усуненні прогалин в знаннях учнів та наступності у вивченні математики (з досвіду роботи – Сенишина О. А.)

3. Системний контроль за знаннями учнів основної школи, його роль в об’єктивному оцінюванні навчальних досягнень учнів ( з досвіду роботи – Фулитка О. М.)

4. Підготовка учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, робота над повторенням основних питань, які закладено в програмі тестування з української мови (з досвіду роботи - Побережник В. І.)

5.Реалізація індивідуального підходу до школярів та диференціації навчання у процесі контролю і стимулювання навчальної діяльності учнів. Робота з обдарованими дітьми (з досвіду роботи – Горбунова В. Т.)

6. Доцільність використання форм та методів контролю знань учнів на різних етапах уроку (з досвіду роботи – Холоденко Л. В.)

7. Аналіз успішності учнів за І семестр 2013-2014 н. р. (ЗНВР Калюжна Л. В.)

Рішення педагогічної ради

вчителів Прибузької ЗОШ І – ІІІ ступенів

від 30.12.2013р.

  1. Всім вчителям:

1.1. Здійснювати систематичний контроль за знаннями учнів з метою об’єктивної оцінки рівня навчальних досягнень учнів та виявлення прогалин у їхніх знаннях.

1.2. Запланувати корекційну роботу з учнями з метою усунення прогалин в знаннях учнів.

1.3. В своїй роботі керуватися діючими Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

1.4. Здійснювати індивідуальний підхід, виявляти доброзичливість і педагогічний такт у процесі контролю та оцінювання знань учнів.

1.5. Не припускатись формалізму, урізноманітнювати форми і методи контролю за рівнем навчальних досягнень школярів.

2. Вчителям, які викладають у випускних класах посилити контроль за підготовкою учнів до уроків. Здійснювати системний контроль за якістю їхніх

знань.

  1. Адміністрації школи:

3.1. Здійснювати моніторинг навчальних досягнень учнів 2 рази на рік( Грудень, травень).

3.2. Тримати на контролі питання накопичення балів навчальних досягнень та об’єктивність виставлення тематичного, семестрового і річного оцінювання.

3.3. Скласти план заходів для покращення показників успішності учнів на ІІ семестр 2013-2014 н. р.

Педрада від 04.11.2013.

Тема педради: „ Формування компетенцій здорового способу життя в дітей та молоді через спільну діяльність школи, сім'ї, загальноосвітніх навчальних закладів”

Мета педради: аналіз стану проблеми в закладі; актуалізація знань з проблеми педради, розкриття ролі й місця інноваційних педагогічних технологій щодо розвитку життєстійкості та життєздатності учнів; ознайомлення з новими досягненнями в галузі наукових досліджень з проблеми; визначення перспектив спільної діяльності школи, сім'ї та з формування компетен­цій здорового способу життя в дітей та молоді;• актуалізація в учасників педради потреби в удо­сконаленні та оновленні практики роботи з формування в дітей та молоді компетенцій здорового способу життя.

Порядок денний

Про виконання рішень педради № 7 від 29.08.2013р.

Директор школи Костомаха В. М.

Аналіз причин, які негативно впливають на реалі­зацію програм формування здорового способу життя в дітей та молоді; /ЗВНР Калюжна Л. В./

1)Ефективність уроків з основ здоров'я /ПоліщукА.Б./

2) Взаємодія школи і сім'ї у формуванні в дітей та мо­лоді компетенцій здорового способу життя;/Поліщук А. Б./

4. Формування компетенцій здорового способу життя на уроках фізичної культури; /Пасечнюк О. В./

Вплив гурткової та пазакласної роботи на формування здорового способу життя в дітей та молоді;/Гладир М. М./

Участь учнівської молоді в реалізації програм формування здорового способу життя;

/Варзацька Т. С./

Що необхідно зробити для зміни ситуації./Всі вчителі/

Слухали:

Директора школи Костомаху В. М. про виконання рішень педради № 7 від 29.08.2013р, яка повідомила, що рішення попередньої педради виконано у повному обсязі, а саме:

ЗНВР Калюжну Л. В. про аналіз причин, які негативно впливають на реалі­зацію програм формування здорового способу життя в дітей та молоді. Любов Володимирівна наголосила, що стан здоров'я, у великій мірі, залежить від способу життя людини. Наукові дослідження доводять, що переважна більшість дітей, молоді в Україні не дотримуються здорового способу життя, що призводить до різноманітних захворювань.Державною національною програмою «Освіта» визначено, що пріоритетними напрямами реформування освіти є забезпечення в кожному навчально-виховному закладі гуманістичного підходу до дитини, відповідних умов для розвитку фізично та психічно здорової особи, запобігання пияцтву, наркоманії, насильництву, що негативно позначаються на здоров’ї дітей.

1)Учителя основ здоров'я Поліщук А. Б., яка поділилася досвідом роботи по підвищенню ефективності уроків основ здоров'я За допомогою всіх форм навчальної та позакласної роботи вчителька закладає фундамент основ збереження життя та зміцнення здоров’я, навчає учнів життєвим вмінням і навичкам. Особливої уваги при навчанні основ здоров’я заслуговує методика, побудована на основі життєвих навичок. Адже саме при формуванні навичок здорового способу життя вкрай необхідно набути вміння вибирати, вирішувати проблеми, ефективно спілкуватися, співчувати, чинити опір тиску, справлятися з емоціями, запобігати негативним наслідкам стресу. Навчання на основі життєвих навичок – це підхід до формування та підтримка здорового способу життя, його умов через розвиток знань, ставлення та особистих навичок із використанням різноманітного досвіду навчання, з акцентом на залучення учня. Це передбачає обов’язкове використання інтерактивних технологій навчання і є досить продуктивним. Саме такий підхід до навчання є найбільш адекватним меті .

2) Учителя основ здоров'я Поліщук А. Б.про взаємодію школи і сім'ї у формуванні в дітей та молоді компетенцій здорового способу життя. Залучення батьків до партнерства корисне як для самих учнів, так і для їхніх родин, тому як піклування про здоров’я дитини – спільне завдання школи і родини. Підтримка батьків має велике значення, оскільки за здоров’я дитини відповідає передусім родина. Вона відіграє важливу роль у формуванні ціннісних орієнтирів, засвоєнні морально-етичних норм, відпрацюванні моделей поведінки й прийнятті життєвих рішень своїх дітей. Залучення батьків до партнерства сприяє:

інформуванню батьків, родини з питань здорового способу життя й безпечної поведінки; зростанню ролі батьків у процесі виховання дітей; тіснішому контакту школи й родини; поліпшенню стосунків між дорослими й дітьми.

Учителя фізичної культури Пасечнюка О. В.

Учителя фізичної культури Гладиря М. М.

Вчительку трудового навчання, яка викладає факультативний курс « Школа проти СНІДу» Буденчук О. В. про участь учнівської молоді в реалізації програм формування здорового способу життя, познайомила із Загальнодержавною цільовою соціальною програмою “Формування здорового способу життя молоді України” на 2013–2017 роки.

Ухвалили:

1.Приділяти особливу увагу в роботі профілактиці наркоманії, алкоголізму, ранніх статевих стосунків та пов’язаних із цими явищами соціально-небезпечних хвороб (туберкульозу, ВІЛ/СНІДу), залученню до роботи представників правоохоронних органів, прокуратури, громадських організацій тощо.

Поліщук А. Б., Буденчук О. В., Гладир С. Т. , кл. керівники. Протягом року.

2. Освітлювати основні принципи дотримання здорового способу життя у шкільній газеті, учнівських дослідних проектах.

Педагог- організатор. Грудень, травень .

3. Запланувати на наступний навчальний рік тиждень « За здоровий спосіб життя».

ЗНВР. Травень.

4. Провести бесіди «Принципи активного життя».

Класні керівники. Лютий.

5. Підготувати на батьківські збори інформацію про стан здоров’я дітей та молоді в Україні та області.

Поліщук А. Б. Березень

6.У межах батьківського всеобучу провести тренінги для батьків або їх елементи, які активізують спілкування, в результаті чого формуються ціннісні орієнтації щодо здорового способу життя.

Гладир С. Т. Березень

Директор школи В.М. Костомаха

Педради за 2012-2013 н.р.

«Шляхи реалізації виховної функції уроку як засобу розвитку особистості через взаємодію учасників педагогічного процесу». Виступ Кравчук Н.Є.

Підводячи підсумок роботи дискусійної групи у складі:

1. Жук О.М. – «Чому стоїть питання щодо особистісної готовності педагога до професійної діяльності ?

2. Калюжна Л.В. – «Коли на уроці виникає питання про поєднання особистісного та професійного виховання?»

3. Демидовська О.М. – «Хто на уроці важливіший – учень чи педагог? Чому?»

4. Горбунова В.Т. – «Первинна функція уроку – навчальна. Як можна ефективно виховувати, якщо від педагога вимагають передусім формування якісних знань учнів?»

5. Пасечнюк В.І. – «Виховання на уроці – міф чи реальність? Доведіть?»

6. Фулитка О.М. – «Як діагностувати ефективність виховання на уроці?»

7. Кравчук Н.Є. – скласти резюме виступів групи.

Проаналізувавши виступи членів моєї дискусійної групи, я дійшла висновку, ні для кого не секрет, що для вчителя на уроці домінантним є навчальний компонент і часто на виховний аспект уроку звертається менше уваги.

Основний вид діяльності вихованця у школі – урочний. Яким повинен бути сучасний урок, сучасний учитель – сценарист, режисер, постановник і виконавець головної ролі у написаному ним творі? Чому стоїть питання щодо особистісної готовності педагога до професійної діяльності ? Коли на уроці виникає питання про поєднання особистісного та професійного виховання? Хто на уроці важливіший ? Первинна функція уроку . Виховання на уроці – міф чи реальність? Як діагностувати ефективність виховання на уроці? – це повний перелік питань, які були розглянуті у процесі дискусії на засіданні нашої динамічної групи.

Виховна система школи спрямована на створення належних умов для самореалізації дитини та розвиток її життєвих навичок і ціннісних орієнтацій, формування позитивних мотивацій на здоровий спосіб життя, гуманізацію відносин «учитель – учень».

Виховний процес вимагає, щоб особистістю став, перш за все, сам педагог. Учитель не тільки дає знання зі свого предмета, він не просто вчитель-предметник, а вчитель-вихователь, який готує до випуску зі школи громадянина. Дитина не народжується особистістю, а стає нею. І велика роль у цьому становленні відводиться нам.

Один древній філософ якось сказав: «Мене мій вчитель так довго і багато хвалив, що я в кінці кінців став хорошим». Похвала - кращий спосіб закріпити позитивні вчинки. І вміння хвалити - свого роду талант. Те, як дитина сприймає себе, залежить від того, яку оцінку ми йому даємо.

Починаючи вже з першого класу, в дітях закладаються основи патріотизму, моральності і доброти. Учасники моєї групи на своїх уроках і класних годинах, намагаюся розвинути вже наявний у них життєвий досвід, уявляючи, використовуючи доступний матеріал, постійно ознайомлюють з народними традиціями, звичаями, святами, прилучають до цінностей народної творчості, тому в ньому втілення не просто минулої культури, але й моральні властивості і здібності людської душі.

Педагог- це суб'єкт професійної педагогічної діяльності, який вільно обрав сферу професійного навчання та виховання дітей, що здійснює навчально - виховний процес в ім'я щастя дітей. Педагог – це людина, згідно з професійним призначенням, якій потрібно вести дітей «вгору по сходах». Чи можливо таке, щоб педагог, сам стоящий на нижніх рівнях культури, веде дітей сходами вгору - до найвищих досягнень світової культури?! НІ, І ШЕ РАЗ НІ. На нашу думку, перед педагогами гостро стоїть питання щодо особистісної готовності педагога до професійної діяльності, а саме такі властивості, риси та прояви:

v позитивне ставлення додіяльності;

v адекватні вимоги до неї;

v професійні риси характеру;

v здібності,темперамент, мотивації;

v необхідні знання, навички і вміння;

v стійкі,професійно важливі особливості сприйняття, уваги, мислення, емоційних івольових процесів

На нашу думку, готовність педагога школи до професійної діяльності – це усвідомлений та активно-діяльнісний стан, який забезпечує особистісну й професійну самореалізацію.

Г. О. Балл вважає, що основу професійної готовності становить комплексна здібність педагога до діяльності певного типу, в якій він виділяє дві сторони:

1) мотиваційну – схильність до відповідного типу діяльності;

2) інструментальну – володіння ефективними стратегіями діяльності, узагальненими способами дій та операцій.

Вони забезпечують вільну орієнтацію педагога у відповідному предметному полі, гнучке пристосування зазначених способів до особливостей конкретних ситуацій.

Я не раз намагалася зрозуміти сенс улюбленої фрази одного з вчителів до учнів: "Запам'ятайте. Це вчитель для вас, а не ви для нього. І саме ви повинні робити все, щоб йому було приємно з вами спілкуватися" .

Багато хто з вчителів, затримуючи клас на перерві, постійно повторюють: "Дзвінок дзвенить для мене, а не для вас".

При тому, коли дзвенить дзвінок на урок, вони повторюють таку фразу: "Для кого був дзвінок? Для вас!". Виявляється, в школі є "для нас" і "для вас". Чи правильно це?

Всім учням зрозуміло, що вчитель старше і мудріше і ставлення до нього має бути відповідне. Але і учень, який прийшов одержувати знання, вимагає до себе не менш поважного ставлення.

Дуже часто на уроці доводиться вислуховувати таку промову: "У мене сьогодні так серце болить, просто у мене вчора чоловік у лікарню потрапив, а зарплата така маленька, що навіть не за що ліки купити". Зрозуміло, що кожен вчитель перш за все звичайна людина зі своїми проблемами і турботами. Але чи зобов'язані наші учні, що прийшли за знаннями, вислуховувати чиїсь скарги?

Не раз доводилося бути свідком таких ситуацій. Класний керівник на очах у всього класу вичитує учня за те, що той неохайно одягнений, і додає: "Хочеш вирости таким, як твій батько-п'яниця?". Навіщо вона сказала це вголос? Для того, щоб всі учні потім нагадували йому про це? Багато вчителів люблять полаяти учня перед класом, коли той відсутній. Мовляв, жахливий прогульник, двієчник і ледар. Але навіщо слухати ці обурення учням, які перебувають у класі?

Є й така група вчителів, яких учні називають "професіонал за настроєм". Це ті викладачі, які проводять урок так, як велить їм настрій. Порвалися у вчительки колготки з ранку, значить всі уроки вона буде дратівлива. Якщо ж учора ввечері їй чоловік подарував букет, то весь урок вона буде посміхатися і хвалити учнів. А хіба так має бути?

Є й гарні вчителі. Саме так називають веселих, безтурботних вчителів, які люблять пожартувати . Але діти чомусь і до таких викладачів ставлюся з острахом. Все має бути в міру.

Вчителі "радянського гарту" дуже часто беруть все близько до серця, всі перемоги і поразки учнів вони сприймають як свої власні. На мою думку, такого не повинно бути.

Я вважаю, що на уроці може бути хтось важливійший, а хтось ні, тому що відносини між учнями та вчителем повинні бути офіційними. Ніяких особистих проблем, взаємоповага, привітність і ввічливість, уважність один до одного. От і все, що потрібно від обох сторін. Ми повинні пам'ятати, що права і обов'язки є і у вчителів, і в учнів, що ніхто нікому не винен, що ми маємо потребу один в одному в рівній мірі, а дзвінок дзвенить для всіх.

Виховання є однією з найважливіших складових освітнього процесу поряд з навчанням. Доповнюючи один одного, навчання і виховання служать єдиній меті: цілісному розвитку особистості школяра. Сама постановка завдання - виховання учня в процесі викладання конкретного предмета - навряд чи нова, хоча і почала енергійно обговорюватися в нашій педагогіці тільки останнім часом.

Сьогодні настав час розглядати виховний, розвиваючий і дидактичний потенціали уроку з позицій нових цілей і нового змісту освіти.

Питання в можливості реалізації виховного потенціалу на уроці математики. Виховна мета при навчанні математиці - виховання цінностей особистого відношення до досліджуваних знань і витяг учнями моральних цінностей з їх змісту. Мета орієнтує на те, що проявляє і затребує суб'єктні основи особистості - свідомість, сенс, цінності, переживання, особистісний досвід і т.д. Тому виховання в процесі навчання розглядається як навчання принципам життя.

Виховання в процесі навчання розглядається як спільна діяльність вчителя і учня, спрямована на розвиток здібностей надавати і породжувати сенс знань. Завдяки такій переорієнтації розуміння виховання з'являється можливість звертатися до того в особистості учня, що представляє для нього найбільшу цінність. При реалізації виховної функції при вивченні математики перше, з чим доводиться зіштовхнутися вчителю - це висунення виховних завдань до уроку.

Наприклад:

1. урок математики можна розпочати з практичної роботи дослідницького характеру, при вивченні теми «Сума кутів трикутника» на початку уроку роздаємо кожному вирізані з паперу трикутники різного виду і запропонуємо за допомогою транспортира виміряти всі кути трикутника і знайти їх суму. Обговорюючи результати практичної роботи, учні роблять висновок, що сума у ​​всіх вийшла приблизно однакова - з'являється гіпотеза, яку потрібно довести. Проведення такої роботи дозволяє виховувати критичне мислення, працьовитість, акуратність, дозволяє створити ситуацію успіху, викликає інтерес, створює мотиви до вивчення теми.

2. а ще можна почати урок таким способом. Назвемо його образно «розкручування формулювання теми». На дошці записується тема уроку і учням пропонується вдумливо вчитатися і висловити свої міркування. Обговорення будується за принципом діалогу учень-учитель, учень-учень. В результаті вирішується відразу кілька педагогічних завдань:

v По-перше, учні самі висувають завдання уроку, що дозволяє виховувати творче мислення, сміливість своїх суджень, культуру мовлення.

v По-друге, перед ними виникає проблема, яку їм доведеться вирішувати на уроці), що дозволяє виховувати критичне мислення, відповідальність, вольові якості.

v По-третє учні самостійно позначають коло питань, які вимагають актуалізації. На цьому етапі відбувається розумове виховання, виховання упевненості в своїх силах.

v По-четверте, ці кілька хвилин міркувань вголос, мотивують діяльність учнів на уроці і створюють робочий настрій, тим самим розвивається мотиваційна сфера, учні активно включаються в обговорення, вони не бояться висловлювати свої думки вголос. Оскільки при «розкручуванні» формулювання теми на поверхню виходять найчастіше поняття, з якими вони вже зустрічалися, то активну участь беруть в обговоренні як «сильні» і «середні» учні, так і «слабкі». Такий прийом дозволяє створити ситуацію успіху на уроці, реалізує етичне виховання.

На мою думку вище сказаним ми довели, що виховання на уроці це зовсім не міф, а реальність, якого цілком можна досягти на уроці через вище названі методи та прийоми.

Ефективність виховання на уроці залежить від зовнішніх умов - педагогічної майстерності вчителя, раціональної побудови навчальної програми, підручників, навчальних посібників, методів навчання, оснащеності технічними засобами навчання, тому спрогнозувати її на 100 відсотків не можливо.

Буває, що на уроці багато що відбувається інакше, ніж припускав вчитель. Як би не був досвідчений і підготовлений вчитель, він ніколи не зможе передбачити все, що відбудеться на уроці, але він може і повинен швидко і точно орієнтуватися у виникаючих ситуаціях, перебудовуватися відповідно до обстановки, не втрачаючи при цьому психологічної мети уроку та логічного зв'язку його структурних компонентів. Тільки чітка психологічна цілеспрямованість і абсолютно вільне володіння матеріалом допоможуть вчителю зберегти своє гарне робоче самопочуття, залишитися вірним своєму стилю, не втратити самого себе і добитися здійснення задуманого.

Прибузька ЗОШ I-III ст.Прибузька ЗОШ I-III ст.

Кiлькiсть переглядiв: 2705

Коментарi

  • Віктор

    2015-08-25 02:08:31

    Спасибі...

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Жовтень 2019 Наступна
ПВСЧПСН
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031